Теледебати. Частина перша з трьох.
Перший раунд теледебатів: Браун дякує Кемерону, Кемерон хвалить Брауна, а перемогу отримує Клегг.
15 квітня відбувся перший з трьох раундів теледебатів між претендентами на посаду премєр-міністра Великобританії. Лідери трьох найбільших партій Гордон Браун, Девід Кемерон та Нік Клегг відповідали на питання аудиторії, що стосувались внутрішньої політики країни – проблем політичної реформі, освіти, іміграції, боротьби із злочинністю, системи охорони здоровя, піклування про людей похилого віку.
Вступні промови та відповіді на питання кандидатів повторювали передвиборчі маніфести, опубліковані напередодні. Виключенням була вступна промомва Девіда Кемерона, де він вибачився за минулорічний скандал з витратами та визнав позитивні кроки лейбористів. (Втім, він одразу ж наголосив на необхідності змін). Одже зовсім не обовязково було дивитись дебати аби дізнатись, як Девід Кемерон збирається скоротити кількість іммігрантів (ввести ліміт на кількість трудових іммігрантів, та більш жорстко регулювати кількість мігрантів з нових країн ЄС), як Нік Клегг збирається боротись із злочинністю (він планує збільшити кількість поліцейських та замініти ув’язнненя строком до 6 місяців, громадськими роботами ), чи як збирається реформувати політичну систему Гордон Браун (він збирається ввести альтернативне голосування, зменшити кількість членів Палати общин, формувати Палату лордів на виборній основі).
Значно цікавішими були вільні обговорення – частина дебатів, де учасники можуть коментувати відповіді інших. Зрозуміло, що більше уваги до себе привертали фаворити перегонів Девід Кемерон та Гордон Браун. Вільні обговорення час від часу перетворювались на суперечки між премєром та лідером опозиції і нагадували про Питання до премєр-міністра (хіба менш емоційні). Прем’єр Браун попередив виборців, що реформи консерваторів, зменшать кількість робочих місць, та поставлять під загрозу відновлення економіки та розвиток бізнесу. Він закликав Девіда Кемерона визнати, що консерватори збираються скоротити кількість поліцейських та вчителів. Лідер консерваторів, в свою чергу висловив припущення, що нестача військови гелікоптерів, повязана не з зміною тактики талібану, а з економією в міністерстві фінансів. Обговорючи питання освіти, пан Браун та пан Кемерон почали дискутувати на тему підвищеня податку на національне страхування (ініціатива лейбористів, яка на думку консерваторів призведе до зменшення кількості робочих місць) та скорочення видатків бюджету на 6 мільярдів (ініціатива консерваторів, яка на думку лейбористів поховає надії на відновлення економіки). Обидва так захопились, що Ніку Клеггу довелось нагадати, що з залу було задане зовсім інше питання.
Гордону Брауну, відомому своєю відлюдкуватою вдачею, вдалось розсмішити публіку. Консервативна партія розповсюдила по країні величезний тираж контр-агітаційних постерів, на яких біля фото усміхненого прем’єра розташовані написи на кшталт «Я збільшив державний борг вдвічі», «Я достроково звільнив 80000 злочинців. Голосуйте за мене». “Я маю подякувати Девіду за постери. Жоден газетний редактор за два роки не зробив того що зробив Девід для мене. Адже на цих постерах у мене усміхненне обличчя». Аудиторія, якій заборонено будь-яким чином виказувати підтримку кандидатам, а апладувати дозволено лише до початку дебатів та після їх завершення, розсміялась.
Хто виграв?
Якщо вимірювати успіх на дебатах тим наскільки учасники вдало доносять послання своєї партії до глядача, то премога безумовно належала пану Клеггу та його політичній силі. Ліберальні-демократи, на відміну лейбористів та консерваторів не були замішані в скандалі з витратами парламентарів та не мають сумнівних споносорів, які ставлять під загрозу репутацію партії. Пан Клегг використовував будь-яку можливість аби нагадати виборцям, що цьогорічні вибори не є вибором між лейбористами чи консерваторами. «Існує альтернатива двом старим партіям» – заявив лідер ліберальних-демократів, заявляючи, що його партія пропонує «щось нове та відмінне». Дискусії ж між лідером уряду і опозиції дали можливість пану Клегу ще більше дистанціювати себе і свою політичну силу від “старої політики”.
Успіх Ніка Клега підтвердили два опитування, проведених одразу по завершенню трансляції. Перемогу лідеру ліберал-демократів віддав 51% глядачів опитанних газетою Сан. Друге місце зайняв Девід Кемерон – 29%, Гордона Брауна підтримав лише 21%. Згідно опитування, проведенного на замовлення телкомпанії ITV, 43% глядачів віддали віддали перевагу пану Клегу, 26% – пану Кемерону, та 20% пану Брауну. Втім робити якісь висновки чи прогнози ще зарано – на лідерів партій чекає ще два раунди. До того ж перемогти в дебатах, зовсім не те ж саме, що й перемогти на виборах.
Що до чого.
Цьогорічні телевізійні дебати – перші в історії Великобританії. Порядок їх проведення було затвердежнно в спеціальному регламенті, що має 76 пунктів. Він був розроблений за участі трьох найбільших партій, та трьох найбільших телевізійних компаній, – ITV, BSkyB, BBC. Кожна з телекомпаній приймає у себе один раунд дебатів, які проводяться в різних регіонах країни. Аудиторія складається з людей які живуть в радиусі 30 миль, від місця трансляції, та демографія якої є репрезентативною по країні.
Дебати відкриваються хвилинною промовою кожного з кандидатів і завершуються півтора-хвилинною промовою. Кандидати матимуть одну хвилину аби відповісти на питання аудиторії, та ще одну хвилину, аби прокоментувати відповідь опонентів. Загалом на вільні дебати виділяється до 4х хвилин.
А от власне і дебати
UK My Love 